У чому різниця між психологом, психотерапевтом і психіатром?
Психолог – це фахівець, який має психологічну вищу освіту, загальну або спеціалізовану. Наприклад, дитячий психолог, віковий психолог, сімейний психолог тощо. Психолог працює у форматі психологічного консультування і може давати поради щодо запиту клієнта. Психолог не має жодного стосунку до медицини, не має права призначати ліки та ставити діагнози. Психолог працює з психічно здоровими людьми.
Психотерапевт – це фахівець, який також має психологічну вищу освіту. Однак крім цього ще й опанував один з методів психотерапії і практикує саме у цьому методі. Це може бути гештальт-терапія, когнітивно-поведінкова терапія, психоаналіз тощо. Психотерапія – це тривалий процес з регулярними зустрічами, оскільки направлений на глибоке осмислення себе, свого життя, звичних патернів поведінки, прийнятих і неприйнятих рішень. Психотерапевт також працює з психічно здоровими людьми і не має права ставити діагнози або виписувати ліки. Гештальт-терапія, у якій працюю я, направлена на усвідомлення своїх потреб і почуттів, що, в результаті, робить життя більш усвідомленим та якісним.
Психіатр – це лікар. Він працює з людьми, що страждають на психічні розлади, встановлює діагноз і за необхідності призначає медикаментозне лікування. При складних психічних захворюваннях пацієнта може бути поміщено у лікарню на тривале лікування. Якщо немає такої необхідності і стан людини не передбачає постійного медичного нагляду, тоді зустрічі з психіатром періодичні, а приймання ліків – самостійне.
Тож, якщо вам важко впоратися зі своїм норовливим підлітком, варто звернутися до дитячого психолога. Якщо ви переживаєте важкі почуття сорому чи провини, краще звернутися до психотерапевта. А якщо вас наздогнала депресія і самотужки впоратися не вдається, тут буде своєчасною допомога психіатра.
Що таке психотерапія?
Психотерапія – це процес між психотерапевтом і клієнтом, що спрямований на усвідомлення клієнтом себе та свого життя, своїх справжніх потреб і почуттів, прийнятих і неприйнятих виборів і вплив цих рішень на життя. Психотерапія – це глибинний процес, подібний на очищення цибулинки. І щоб дійти власне до цибулини, потрібно з неї зняти усе лушпиння. Знімання цього лушпиння і є для мене процесом психотерапії – усвідомлення себе і свого життя по кроках, у комфортному для клієнта темпі і так, щоб це не травмувало і не лякало. Швидкість цієї глибинної роботи дуже індивідуальна, тому неможливо на початку передбачити тривалість психотерапії – кожна людина працює у своєму темпі і кожен з нас готовий до різної глибини занурення у свої складні і часом болючі частини.
Наприклад, людина приходить у психотерапію зі страхом публічних виступів. Скаржиться на свій страх, не може через це розвиватися кар’єрно. І психотерапевт починає цікавитись цим страхом більш предметно: коли він виник, після якого випадку клієнт зрозумів, що публічні виступи – це, взагалі-то, дуже страшно і напружено. І тут може виявитись, що за цим страхом ховається сором. Бо не можна було у дитинстві помилятись, за це дуже соромили і ганьбили батьки чи вчителі. І тому всі ці складні спогади і почуття сховалися за страхом. «Я краще взагалі не буду виходити на сцену і брати в руки мікрофон, щоб не притягувати до себе цю болісну і небезпечну реакцію оточення», - може вирішити клієнт. Психотерапія дозволяє дістати з глибини справжні причини, усвідомити їх, пропрацювати. Бо якщо ігнорувати основу айсберга, а працювати лише з його верхівкою, то результату не буде або він буде дуже поверховим.
Терапія – це тривалий і дуже цікавий процес між терапевтом та клієнтом, бо він про широкий діапазон подій, почуттів, осяянь.
Чому психотерапія – регулярний і тривалий процес?
Психотерапія базується на стосунках між клієнтом і терапевтом. І щоб клієнт мав змогу бути відкритим і вразливим поруч зі своїм терапевтом, у цих стосунках повинна бути довіра, прийняття та повага. Усе це вибудовується як наслідок регулярних зустрічей, завдяки яким клієнт і терапевт стають ближчими один до одного, а клієнт, зокрема, більш сміливим і готовим для розкриття.
І щоб робота й усвідомлення клієнта у терапії були глибокими, зустрічі з психотерапевтом мають відбуватися раз на тиждень. Клієнт виносить на терапію ті запити, які його бентежили і були актуальними минулого тижня. Це дає змогу працювати з тим, що болить і турбує найбільше, з тим, чим клієнт переймається саме зараз. Коли зустрічі стають нечастими – раз на два тижні чи рідше – дуже важко тут вхопити актуальне, бо це актуальне буде забуте за той час, що минув між зустрічами. І терапія тоді стає неефективною.
Психотерапія – це тривала історія, бо направлена вона на глибинне опрацювання внутрішніх процесів, на усвідомлення себе і свого життя. Інколи усвідомлення складається з осяянь, що сталися на попередніх сесіях. Працюєш над чимось одним, і розумієш, що до цього запиту червоною ниткою тягнеться інсайт з минулої зустрічі. Так, осяяння складаються в усвідомлення, як пазли в картину. Глобальні інсайти точно неможливі за 10-15 зустрічей. Але побачити за цей період вже перші зміни та перші відкриття можна, якщо клієнт на сесіях активний, відкритий і налаштований на глибоку роботу.
В чому різниця між психологічним консультуванням і психотерапією?
Психотерапія – напрямок практичної психології, що спрямований на усвідомлення клієнтом себе та свого життя, своїх справжніх потреб і почуттів, прийнятих і неприйнятих виборів і вплив цих рішень на життя. Психотерапія є глибокою довготривалою роботою, націленою на зміни у структурі особистості клієнта шляхом встановлення глибокого контакту терапевта і клієнта, а також застосування різних методик.
Психологічне консультування – допомога клієнту, що, на відміну від психотерапії, є короткостроковою взаємодією між психологом і клієнтом, і спрямована на досягнення клієнтом його життєвих цілей та вирішення проблемних ситуацій. Психолог допомагає клієнту знайти свої внутрішні ресурси, усвідомити раніше пригнічені переживання та стереотипи поведінки. На психологічній консультації клієнт розуміє причини своїх труднощів та навчається з ними справлятися. Мета психологічного консультування – допомогти клієнту усвідомити і змінити малоефективні моделі поведінки, для того, щоб приймати важливі рішення, вирішувати проблеми, що виникають, досягати поставлених цілей, жити в гармонії з собою і навколишнім світом.
Як зрозуміти, що потрібна допомога психолога або психотерапевта?
Найчастіші слова, що лунають від клієнтів на першій зустрічі: «Схоже, я не справляюсь самостійно, і мене ніхто не розуміє. Я більше не можу так жити, мені складно і вкрай погано. Я ніби ходжу по колу і маю дуже багато проблем.» І допомога психотерапевта важлива, коли життя і те, що у житті відбувається, не приносить більше радості і щастя. Причини цьому можуть бути різними – ми вкрай вимогливі до себе, ми не можемо порозумітися з близькими людьми, у нас проблеми на роботі і не зрозуміло, куди далі йти, ми стикнулися зі складними почуттями тощо. Психолог кине рятівний жилет і допоможе виплисти, а потім – навчить плавати і турбуватися про себе самостійно. Звідси з’явиться впевненість у собі і опора на себе. Вибори тоді стануть більш усвідомленими і зрілими, стосунки – більш глибокими, а життя – радісніше.
