Про відповідальність і вплив

Якщо я займаюсь справами твоїми (мається на увазі справами іншого), то можу переживати багато тривоги, адже від мене все ж таки не залежить підсумок цих справ, бо вони, що не кажи, та справи іншого, не мої. Поруч з тривогою тут можна переживати образу й самотність, бо коли я залучаюсь у твої справи й кажу: «Тобі треба робити отак» або ж «а чого ти так вирішив, краще діяти ось так», я можу помітити, як людина віддаляється й закривається в собі, або ж сприймає це з агресією й осудом, і має на це повне право, адже це ЇЇ справи, не мої. Тут зливається багато енергії, збільшується рівень бентеги, а переживання своєї сили й впливу наближається до нуля, бо інша людина як захоче, так і вчинить врешті решт, – моїх порад ніхто не запитував, щоб до них прислухатися.

Якщо ж я залучаюсь у справи Всесвіту, до яких належать природні катаклізми, катастрофи, війни, смерті, і намагаюсь на них якось вплинути чи вирішити, мене охоплюватиме безсилля й розпач. Вплинути на Всесвіт й зробити так, щоб не було землетрусів, війн чи раптових смертей, неможливо. І від цієї неможливості нестерпно й гірко. Тривога тут зашкалює, а безсилля застеляє собою все, включаючи й сфери, де є точки впливу.

І так, лише займаючись своїми справами (мається на увазі «справи мої, власні») я маю ці точки впливу в повному обсязі. Я впливаю там, де маю повну відповідальність за власні рішення, дії й реакції.

Якщо я усвідомлюю цю різницю, то спрямовую фокус уваги туди, де це має сенс, а також економлю енергію, не залучаючись туди, де не маю впливу.

Якщо мені хочеться якось втручатись в життя іншої людини, я зупиняю себе в таких імпульсах. Натомість я думаю: «А що я можу змінити в своєму власному житті і як власно проявитись, щоб це призвело до якихось змін у стосунках між мною і цією людиною, або внесло зміни у моє сприйняття до життя цієї людини.» Коли ж я хочу якось змінити хід подій у справах Всесвіту, я роздумую над тим, яким може бути мій внесок у розвиток подій, як-то донат військовим чи допомога тяжко хворим.

Коли я залучена у власні справи, я відчуваю багато енергії, бо впливаю й несу повну відповідальність за ці дії. Коли я займаюсь справами іншого або ж справами всесвітнього масштабу, я тривожусь і переживаю себе безсилою. Як не крути, так воно й є.