Психотерапія – це процес між психотерапевтом і клієнтом, що спрямований на усвідомлення клієнтом себе та свого життя, своїх справжніх потреб і почуттів, прийнятих і неприйнятих виборів і вплив цих рішень на життя. Психотерапія – це глибинний процес, подібний на очищення цибулинки. І щоб дійти власне до цибулини, потрібно з неї зняти усе лушпиння. Знімання цього лушпиння і є для мене процесом психотерапії – усвідомлення себе і свого життя по кроках, у комфортному для клієнта темпі і так, щоб це не травмувало і не лякало. Швидкість цієї глибинної роботи дуже індивідуальна, тому неможливо на початку передбачити тривалість психотерапії – кожна людина працює у своєму темпі і кожен з нас готовий до різної глибини занурення у свої складні і часом болючі частини.
Наприклад, людина приходить у психотерапію зі страхом публічних виступів. Скаржиться на свій страх, не може через це розвиватися кар’єрно. І психотерапевт починає цікавитись цим страхом більш предметно: коли він виник, після якого випадку клієнт зрозумів, що публічні виступи – це, взагалі-то, дуже страшно і напружено. І тут може виявитись, що за цим страхом ховається сором. Бо не можна було у дитинстві помилятись, за це дуже соромили і ганьбили батьки чи вчителі. І тому всі ці складні спогади і почуття сховалися за страхом. «Я краще взагалі не буду виходити на сцену і брати в руки мікрофон, щоб не притягувати до себе цю болісну і небезпечну реакцію оточення», – може вирішити клієнт. Психотерапія дозволяє дістати з глибини справжні причини, усвідомити їх, пропрацювати. Бо якщо ігнорувати основу айсберга, а працювати лише з його верхівкою, то результату не буде або він буде дуже поверховим.
Терапія – це тривалий і дуже цікавий процес між терапевтом та клієнтом, бо він про широкий діапазон подій, почуттів, осяянь.
© Оlena Ivanchykova, 2022 // © Олена Іванчикова, 2022
Цей матеріал є авторським, усі права на нього захищені.
