Співзалежність – це жити життям іншої людини.
Співзалежність – це втратити свої потреби.
Співзалежність – це загубити своє я.
Співзалежність – це забагато провини.
Співзалежність – це відсутність особистих кордонів і почуття злості.
Співзалежність – це страх ризику і страх про «а що люди скажуть».
Співзалежність – це коли хтось нападник і хтось жертва.
Співзалежність – це не знання про власний шлях.
Співзалежність – це про «ну так історично склалось» й тим самим відсутність відповідальності.
.
Співзалежність – це життя, в якому немає життя. Власного життя тут немає. Є життя твого партнера, твоїх дітей, твоїх батьків, твоїх друзів. А твого – немає.
Якщо це помітити, може стати гірко й боляче. Проте тільки якщо це помітити і привласнити, з цим можна щось зробити.
«Так, я співзалежна, і так, я хочу щось змінити, ну бо досить вже тягнути все це лайно на собі» – фраза, яка може кардинально змінити твоє життя. І фраза, яка потребує інколи багато сміливості.
© Оlena Ivanchykova, 2024 // © Олена Іванчикова, 2024
Цей матеріал є авторським, усі права на нього захищені.