Говорячи про відповідальність, я люблю наводити метафору з деревом. І нижче трошки це опишу.
Дерево росте в тому місці, де впало насіння чи куди людина паростком встромила його в землю. Потім, дерево міцнішає, росте вгору, набуває сили в своїй кроні. Проте залишається на місці. Все життя залишається на місці. Не обираючи якість ґрунту під собою, не регулюючи швидкість вітру, що іноді зриває собою листя й ламає гілки, не впливає на частоту дощів й снігопадів. Воно росте там, де судилося, і там, де посадилося.
Людина – не дерево. Так, вона врастає корінням в батьківський дім чи місто дитинства. Проте згодом людина здатна обирати. Забирати себе з одного місця і пересаджувати в інше. Шукати ґрунт плодючіше, корегувати пориви вітру й захищатися від лютих морозів. Людина здатна вирішувати, коли квітнути, а коли падати листям. Людина здатна ОБИРАТИ й ВПЛИВАТИ: на стосунки, місце роботи, якість свого дозвілля, коло друзів, відпочинок, рівень стресу й широту горизонтів.
Гештальт терапія розглядає відповідальність як змогу давати динамічну й активну відповідь життю, а також змогу витримувати відповідь навколишнього середовища. І якщо відповідальність це відповідь світу, то я би додала, що відповідь людини – це також вибір, завжди вибір.
© Оlena Ivanchykova, 2024// © Олена Іванчикова, 2024
Цей матеріал є авторським, усі права на нього захищені.
